«Завалівське коріння Блаженнішого Любомира Гузара» – таку назву має книга, яка вийшла у Львівському видавництві «Логос». Її автор – вчитель фізики і математики, наш краянин Володимир Чистух. Окрім того він невтомний збирач фактів про історію рідного краю, зокрема села Завалів на Підгаєччині, куди приїхав вчителювати. У книзі цікаве дослідження про родину колишнього пароха греко-католицької громади в Завалові Дмитра Гузара, який півстоліття був тут душпастирем. Ось як пише у передмові про свого прадіда сам Блаженніший: «Він і його дружина Кароліна були батьками Лева, який мав сина Ярослава. Останній був моїм батьком. Власне, назва цієї книжечки говорить про мої корені, про моє походження. Проте розгляд цієї книжки як історії одної людини був би обмеженим. Читач повинен собі усвідомити, що за допомогою зібраного матеріалу пізнає певну епоху в житті нашого народу, особливо те, яким було життя українського суспільства у ХІХ столітті, щонайменше в одній частині України – її західних областях. Таке знання дуже важливе, щоб зрозуміти розвиток нашого національного побуту в той період». Саму книжку Блаженніший, на жаль, не встиг потримати в руках. З рукописом ознайомився ще в січні, а в травні його вже не стало. Шкода, що видавництво затягнуло з друком книжки.
Читайте також
Перегляньте також:
- Українська краса на службі перемоги: в Тернополі відбудеться благодійний захід «Традиції як тренд UA»
- Як потрапити в екіпаж танка “Leopard”
Урочиста презентація відбулася в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї за участю племінниці і похресниці світлої пам’яті Блаженнішого Любомира Марії Рипан, яка приїхала аж із Торонто. До речі, в останні місяці життя вуйка (так вона щиро й з любов’ю називає Блаженнішого) у Княжичах пані Марія була біля нього.
У цій книзі вісім історій про Дмитра Гузара, Євгена, Ольгу, Володимира, Лева, Ярослава, Любомира та Марію. Кожна історія щедро проілюстрована унікальними світлинами ще минулого століття. Читаючи про шляхетний родовід Любомира Гузара, починаєш розуміти, чому він став саме таким, яким ми його пізнали, а не інакшим.
Любомир Гузар належав цілому світові, – каже о. Віталій Козак. – Притягував незвичними для сучасного світу рисами: скромністю і покорою. Міг прийняти несподіване рішення заради суспільного добра. Сприймався в Україні універсальною людиною. Дослідження автора Володимира Чистуха показали нам, що ця постать є ближче до нас, ніж ми уявляємо. А з його відходом почалася нова сторінка у житті нашої церкви.
До слова, пані Марія дала унікальні світлини з родинного архіву та деякі друковані статті. «Вона ж сторінка за сторінкою знайомила із текстом свого знаменитого вуйка, який висловив низку суттєвих зауважень та пропозицій до нього і навіть, що чи найцінніше у цьому виданні, – продиктував передмову».
Хто не пам’ятає ініціативної групи «Перше грудня» за участю Блаженнішого? «Як створити новий порядок денний країни» – тема прес-конференції, 2012 рік. У найскладніші для України часи Любомир Гузар закликав спільноту жити в мирі й творити добро: «Ми будемо дуже сильними, якщо бажаємо добра, якщо стараємося, якщо гуртуємося, якщо намагаємося спільно творити добро, жити чесно, жити творчо», – казав покійний архиєрей.
Фото: Валентина Семеняк
Фото: Валентина Семеняк
Фото: Валентина Семеняк
Фото: Валентина Семеняк
