Ця пісня настільки сподобалася американцям, що в 1936 році американець українського походження Петро (Пітер) Вільговський, який працював для радіо NBC, створив англійську версію слів до «Щедрика»
Український композитор, хоровий диригент, громадський діяч, педагог Леонтович Микола Дмитрович народився 13 грудня 1877 в с. Монастирок Немирівського району Вінницької області.
Перегляньте також:
- На Тернопільщині суд виніс вирок агентці фсб: 15 років за держзраду
- Герой Павло Савка назавжди повернувся додому на Тернопільщину
Він відомий своїми обробками українських народних пісень для хору «Щедрик», «Дударик», «Козака несуть».
На основі українських народних мелодій Леонтович створював цілком оригінальні самобутні хорові композиції, всебічно художньо переосмисливши їх, надавши їм неповторного звучання. Леонтович був одним з перших серед майстрів української музики, які по-новому інтерпретували фольклор, використовуючи музичні надбання європейської музично-хорової культури. У Тульчині знайомиться з композитором Кирилом Стеценком. 1916 року разом із хором Київського університету виконує свою обробку «Щедрика», яка принесла йому великий успіх у київської публіки.
Початкову музичну освіту Леонтович здобув у батька, який грав на віолончелі, скрипці, гітарі та деякий час керував хором семінаристів. Мати навчила його народних пісень.
На основі українських народних мелодій Леонтович створював цілком оригінальні самобутні хорові композиції, всебічно художньо переосмисливши їх, надавши їм неповторного звучання. Леонтович був одним з перших серед майстрів української музики, які по-новому інтерпретували фольклор, використовуючи музичні надбання європейської музично-хорової культури. У Тульчині знайомиться з композитором Кирилом Стеценком. 1916 року разом із хором Київського університету виконує свою обробку «Щедрика», яка принесла йому великий успіх у київської публіки.
Обробка «Щедрика» відома у всьому світіяк різдвяна колядка «Carol of the Bells». Мелодія стала популярною завдяки Миколі Леонтовичу, який в 1916 році і створив відому на сьогоднішній день мелодію за мотивами української щедрівки. В жовтні 1921 року Український Національний Хор виконав цю пісню в Карнегі Холі. Ця пісня настільки сподобалася американцям, що в 1936 році американець українського походження Петро (Пітер) Вільговський, який працював для радіо NBC, створив англійську версію слів до «щедрика». Пісня нагадувала Вільговському передзвін, і він зафіксував цей образ у своїх віршах. Пізніше пісня закріпилася в музичній культурі західних країн під назвою «колядка дзвонів» (англ. Carol of the Bells). І до сьогоднішнього дня американські хори, професійні й непрофесійні, співають цей твір як колядку на Різдво.
Мелодія «Щедрика» була використана в багатьох фільмах, в т.ч. таких відомих, як «Гаррі Поттер» та «Один вдома». Це дуже популярний мотив і для реклами.
Загибелі Миколи Леонтовича упродовж 80-и років було присвячено найбільше публікацій. У своїх деталях усі ці розповіді часто грунтуються на оповідях свідків-родичів і різко контрастують та суперечать між собою. Це чітко виявилося уже з поваленням радянсько-комуністичної влади в часи незалежності України – коли стали доступні засекречені матеріали тих часів, які показали спотвореність та заангажованість публікацій у радянські часи, якими приховували знищення талановитого українського композитора тодішніми владними структурами – так званим ВЧК.
Єдине, що так і не стало зрозумілим, — через що чекісти вдалися до такого жорстокого акту, яка була причина вбивства композитора? Лише наприкінці 20-го століття вдалося частково відкрити завісу пропагандистської машини радянських каральних структур.
Саме в ніч з 22 на 23 січня 1921 р. композитор перебував у свого батька у селі Марківка Гайсинського повіту, де був убитий агентом ВЧК Грищенком, який напросився в хату переночувати, назвавшись чекістом, що проводить боротьбу з бандитизмом. Вранці невідомий пограбував будинок, застреливши Миколу Леонтовича. Текст рапорту, що розкриває ім’я вбивці композитора, було оприлюднено лише у 1990-х роках.
